Автор: projournalism.in.ua

Из разговоров на кухне – 2

– Почему у так называемых малых народов России нет национального самосознания, как, например, у прибалтов или украинцев?

– У этих малых народов как раз есть национальное самосознание. Ямало-Ненецкий округ, Бурятия, другие – там же распространены традиции, культура.

– Но у них нет такого национального самосознания, которое бы влекло их к самостоятельности. Они же почему-то все равно ассоциируют себя с русскими.

Из разговоров на кухне

– И что, когда россияне слышат о том, что в Киеве взрывы, что прилетают ракеты, что, у них нигде ничего не ёкает? Они же выросли здесь, гуляли здесь по улицам, видели киевлян своими глазами – что, теперь они считают, что этих киевлян можно убивать? Можно обстреливать город ракетами?

– Они считают, что можно, потому что они нам мстят. За Донбасс. Это, по их мнению, “справедливость”.

ЯК СРСР у російських головах змішався з царизмом

Складно аналізувати зовнішньополітичну поведінку Росії, бо вона спричинена суб’єктивними позиціями окремих людей. Проте що це за ідея: відновити Радянський Союз? Для Росії це співмірне з відродженням імперії. Тобто, для Росії ця ідея сягає не тільки періоду СРСР, але й куди ширшого періоду. Відновлення СРСР дорівнює відновленню імперії. Дивовижно, як СРСР у свідомості російських громадян поєднався з імперією та царизмом, але так є.

Навіщо потрібна дипломатія

Загроза війни існує тому, що питання не вирішуються дипломатичним шляхом. Інша справа, чи здатна українська дипломатія бути настільки ефективною, щоб запобігти війні з Росією? Здається, в сьогоднішній публічній політиці так питання не ставиться. Від дипломатів чуємо тільки позіхання про те, що переговори з Росією дорівнюють здачі національних інтересів, що відомо, що Росія хоче від України (здійснення Мінських домовленостей тощо), і тому подібне.

Чому влада «Слуг народу» «заходить» молоді?

Ми не знаємо імені тієї людини, якій в голову прийшла ідея створити «Слугу народу». Мабуть, креативили групою. Але можливо, за виникненням ідеї такої партії стоїть певна особа.

Ідея, яка технічно «спрацювала» і призвела майбутню партію «Слуги народу» до тактичного успіху – що «і кухарка може керувати державою». Про це вже багато сказано. Це «з Леніна». Це про більшовизм. «Мы требуем, чтобы обучение делу государственного управления велось сознательными рабочими и солдатами и чтобы начато было оно немедленно, то есть к обучению этому немедленно начали привлекать всех трудящихся, всю бедноту», – писав Ленін. Але чому подібне так «зайшло» українській молоді?

Коронавірус? Про пригоди принцеси в телешоу-культурі

Інтерв’ю герцога та герцогині Сассекських тиждень тому сполохало і Європу, і США. Принаймні, тому, що воно стало складовою побудови бренду подружжя в Америці, над яким наразі йде така активна робота. Українцю це інтерв’ю дає можливість відрефлексувати чимало соціально важливих речей. Давайте скажемо про деякі з них.

Вакцина від COVID-19 летить у Київ із запізненням на тиждень від анонсованого строку

На ТБ-шоу «Свобода слова Савіка Шустера» 12 лютого понад годину розмовляли про вакцинацію від COVID-19, яка незабаром має відбутися в усій країні. Представники влади та безпосередньо президента Зеленського запевняли, що вакцинація розпочнеться от-от, 15 лютого. На спроби опонентів сказати, що вакцину не те що не завезли в країну, але й навіть і не купили, представники президента та посадовці міністерств відповідали, що 15-го завезуть, і з вакцинацією все буде ОК. І що? На календарі 23-тє, і наразі ясно, що вакцину для вакцинації в національних масштабах минулого тижня так і не завезли.

Закупівля вакцин від коронавірусу відбуватиметься централізовано, але поза участю ЦЗО?

Центральні та місцеві органи влади матимуть змогу закуповувати вакцини проти COVID-19 від різних виробників за прямими контрактами, без проведення централізованих закупівельних процедур та поза участю централізованої закупівельної організації. Цю можливість та вірогідні наслідки у п’ятницю, 12 лютого, обговорили учасники телешоу «Свобода слова Савіка Шустера», у якому взяли участь медичні працівники, мери міст-мільйонників та представники різних політичних сил.

Конкретні «правила» соціальних відносин

Законодавство – це конкретні «правила» соціальних відносин. Певна міра порядків, які організовують суспільство, створюють базу якщо не для розвитку, то, принаймні, для запобігання деградації.

Правило – як кермо. Воно дозволяє скерувати певний процес у бік росту та розвитку, та відвести його від деградації, саморуйнування та дисфункціональності. Правила бувають різні. У етично-моральному й релігійному вимірі це – заповіді. У соціальному житті це закони. У стихійних народних проявах це традиції.

Про українців, одержимих плітками

Чимало українських матерів своїм прикладом ростять синів не на ідеї розвитку, розширення кругозору, пізнавальної цікавості до життя, а на звичці оцінювати, обговорювати та знецінювати інших. Як 30 років тому, так і зараз у багатьох українських родинах підростають діти, навчені пліткувати, порівнювати та знецінювати. І не навчені усвідомлювати відповідальність, розрізняти та підтримувати.

Хто еті люді?

У телестудії одного з міністрів запитують, як і що з грошима, адже в казні їх нема. Він починає довгу й нудну оповідку, мовляв, я прийшов на посаду, а бюджет був у мінусі. Тобто, запускає ту саму риторику безвідповідального, яку в подібних ситуаціях озвучувала безліч інших українських політиків. Доріжка проторована. Очевидно, що в людини з такою риторикою немає візії, як справлятися з проблемою. Бо для того, щоб із нею справлятися, потрібно усвідомити й узяти на себе відповідальність. А для цього недостатньо просто посісти стілець.

Мандрівка за синім птахом. Про погляди та переконання 4 поколінь прорадянських українців на шляху до євроінтеграції

Чи можлива інтенсивна та якісна європейська інтеграція для олігархічної, клептократичної країни? В українців думки з цього приводу точно будуть розбіжні. Дуже багато про світогляд «back in the USSR» можна почути від київських таксистів. Далі в тексті – те, що саме вони розповідають про свої погляди, переконання, спогади, вірування та цінності. Пропонуйте, чим би ви доповнили цей опис.

Злий електорат і влада мажорчиків

Криза середнього віку в покоління Х – тих, хто дорослішав і входив у соціальне життя в 90-ті, збіглася в часі з черговою економічною кризою в країні. Якийсь відсоток людей від 40 до 55, які ніколи не бачили в Україні якогось сталого поступу й звикли виживати від кризи до кризи, або пручаючись, або підлаштовуючись під нескінченні «схєматози», які тут називають «бізнесом», зараз перебувають чи то в шоці, чи то в депресії. І звісно, причина – не тільки вік.

Чи ви змогли би без «класного дядька»?

Тож не дуже зрозуміло, навіщо ви вмикаєте телєк, якщо знаєте, що інформації, яку ви хочете отримати, ви з нього не почуєте. Але ви вмикаєте – і в ньому вам кажуть: якщо хочеш завтра, післязавтра, післяпіслязавтра «жити краще», ну, якось краще, як ти сам собі це уявляєш, ти маєш проголосувати ось за цього хорошого дядька. Тобі кажуть: типу, він посередник між тобою, твоїми бажаннями і твоїм «хорошим завтра». Проголосуй за нього, і буде тобі щастя. Відбувається магія, і ви голосуєте.

Що не так із фемінізмом по-українськи?

Фемінізм – це одвічна боротьба жінки з загрозою бути використаною. У чому сутність цієї загрози й пов’язаних із нею страхів і реакцій? Наскільки ці страхи реальні? Чи кожна жінка втягнута в цю боротьбу, чи ні? Чи є життєві стратегії, які дають жінці змогу прожити без боротьби, конфлікту й таки уникнути екзистенційної кризи чи краху? Як чоловікам бути з цим усім?