Чи ви змогли би без «класного дядька»?

Кожного дня сотні тисяч жінок по всьому світу, готуючи родині їсти, розмовляють по телефону з подругами, обмінюються рецептами, враженнями, настроями, плітками… І точно в цей час у тому ж самому світі тривають десятки тисяч конференцій, нарад, зібрань, де люди обговорюють сьогодення й майбутнє. І якщо жінки покидають кухні, вдоволені тим, що суп зварено й вечерю приготовано, то учасники різноманітних тусовок різного ступеня значущості, мабуть, не так упевнені в результаті своїх посиденьок.

У сучасному світі медіа – це тумблер гучності для одних подій, і тихості – для інших. У принципі, зараз за мить можна оприлюднити взагалі будь що. У тому числі, будь-яку інформацію, необхідну людям для виживання, розвитку і поступу. Але чи оприлюднюється така інформація?

Ви хочете грошей? Скільки вам треба? Ну ось скільки вам наразі треба, щоб завтра не почати хотіти знову, а хоча б якийсь час пожити без тривожності та страхів про ваше матеріальне забезпечення? 5 мільйонів гривень? 10? Що ви маєте ввімкнути, щоб спожити потрібну вам інформацію? Щоб отримати чітку інструкцію, що зробити, щоб отримати цю суму на свою банківську картку?

Ви не знаєте, що вам потрібно ввімкнути. Ви поняття не маєте, де взяти таку інформацію. Цю вашу потребу не задовільняють ані офіційні медіа, ані блогери. Ви ніде не можете отримати цю інформацію, просто ввімкнувши ютуб чи тєлєк.

Тож не дуже зрозуміло, навіщо ви вмикаєте тєлєк, якщо знаєте, що інформації, яку ви хочете отримати, ви з нього не почуєте. Але ви вмикаєте – і в ньому вам кажуть: якщо хочеш завтра, післязавтра, післяпіслязавтра «жити краще», ну, якось краще, як ти сам собі це уявляєш, ти маєш проголосувати ось за цього хорошого дядька.

Тобі кажуть: типу, він посередник між тобою, твоїми бажаннями і твоїм «хорошим завтра». Проголосуй за нього, і буде тобі щастя. Відбувається магія, і ви голосуєте.

У житті ви вже голосували разів зо 5 – 10, і точно знаєте, що краще не стає. Чи то ці дядьки жлобяться й приховують від вас потрібну вам інформацію, як отримати 10 мільйонів, чи то й не планували нею з вами ділитися, і просто вкотре розвели вас на електоральний голос, як кошенятка.

Утім, в тому ж тєлєку ви бачите, що в цих дядьків, за яких ви проголосували, ті мільйони є. Тобто, вони, ті дядьки, щось знають. Знають, де і як їх брати. Проте в медіа про це, чомусь, не розповідають, і місця сили не здають.

Ви приводите нового хорошого дядька до влади, а він знов таки не ділиться з вами такою необхідною вам інформацією. Ви залишаєтеся бідним. А життя минає. Мало того, після вашого голосування, за появи нового дядька у владному кріслі, ви змушені нервувати: як би вам не стати ще біднішим.

Перше, що робить кожний новий дядько при владі – чомусь не біжить до вас давати вам цукерку, а «попускає» вас, щоб ви боялися втратити те, що є. Ви починаєте бовсатися, намагаючись утриматися на плаву, і якщо вам це вдається, зітхаєте з полегшенням. І на фоні пережитого стресу навіть не помічаєте, що від тієї точки, де ви були в момент голосування, вас віднесло течією далеко назад. Коли стає гірше й гірше, ви постійно змушені боротися не за краще майбутнє, не за розвиток, а за відновлення того стану справ, який був ще нещодавно, але, через зміну певних умов, погіршився. Які там мільйони! На ті ж самі бажання, на які вчора вам були потрібні мільйони, сьогодні вже необхідні мільярди. А заробляєте ви десять тисяч, і то радієте.

Тож чи є сенс умикати телевізор? Чи є сенс ходити на вибори й приводити до влади чергового «класного дядька»? І чи є сенс думати, де таки вам взяти ваші мільйони?

У чому ваші сенси?

Фото: Jochen Burkhard

Якщо вам сподобався текст, ви можете підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

projournalism.in.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *