Місяць: Липень 2020

Чи ви змогли би без «класного дядька»?

Тож не дуже зрозуміло, навіщо ви вмикаєте телєк, якщо знаєте, що інформації, яку ви хочете отримати, ви з нього не почуєте. Але ви вмикаєте – і в ньому вам кажуть: якщо хочеш завтра, післязавтра, післяпіслязавтра «жити краще», ну, якось краще, як ти сам собі це уявляєш, ти маєш проголосувати ось за цього хорошого дядька. Тобі кажуть: типу, він посередник між тобою, твоїми бажаннями і твоїм «хорошим завтра». Проголосуй за нього, і буде тобі щастя. Відбувається магія, і ви голосуєте.

Що не так із фемінізмом по-українськи?

Фемінізм – це одвічна боротьба жінки з загрозою бути використаною. У чому сутність цієї загрози й пов’язаних із нею страхів і реакцій? Наскільки ці страхи реальні? Чи кожна жінка втягнута в цю боротьбу, чи ні? Чи є життєві стратегії, які дають жінці змогу прожити без боротьби, конфлікту й таки уникнути екзистенційної кризи чи краху? Як чоловікам бути з цим усім?

Українська ідея. Якщо вітер знов переміниться

Чимало пересічних українців досі зацікавлені в тому, щоб на кожному циклі свого розвитку Україна робила проворот вхолосту, обнулювалася й поверталася до традиційних статус-кво. І на кожному етапі цілком свідомо саме під цю потребу обирають владу, яка поверне все на свої кола, бо в спільнот запит на корупцію – дрібну й велику, непрозорість усіх процесів та на вплив у місцевих громадах – основний.

Єврейські чи християнські? Які цінності більше визначають українську політику?

Кожен, хто живе в Україні, мусить сприймати дійсність разом і в християнській, і в єврейській парадигмі. Бо в них двох одночасно коріняться і українська історія, і українська культура. І в цей сплав постійно якимось боком намагається «пролізти» ще й російська повістка, хоч вона, за ступенем упливу, у будь-якому разі є меншинною й неорганічною для української дійсності, коли меншина не відчуває свого справжнього розміру й не усвідомлює свого реального місця, але претендує на те, щоб поглинути ціле.