Місяць: Червень 2020

Головний біль усіх спільнот. Чому ієрархічний конфлікт афроамериканців із владою нікого не залишає байдужим?

Для будь-яких інших спільнот американського суспільства афроамериканці з їхньою проблематикою – як слон у посудній лавці: як не повернуться, обов’язкового когось чи щось зачеплять. Стан конфлікту, який ніколи не вирішується, украй вигідний будь-якій американській владі як інструмент упливу. Через «афроамериканський фактор» можна не ходити далеко, і, за потреби, стравлювати й мирити різні спільноти просто всередині демократичного табору.

Хроніки розтрощеного Сохо

Нью-Йорк кипів тиждень, але виразних артикуляцій ані від протестувальників, ані від влади немає. Так, ніби сторони не вважають за потрібне розмовляти одна з одною реченнями. Досі незрозуміло, хто б у гіпотетичній розмові спільнот мав би уособлювати афроамериканців: Байден не рахується. Усе це утримує ситуацію на рівні «боротьби віжуалів» та емоцій. А значить, доки одні забезпечують «картинку» спокійного міста в другий уікенд протестів, інші, відіспавшись, мають перегрупуватися й видати на гора якійсь новий медійний екшн. Якщо ні – то мають почати розмовляти.

Розділити Яблуко || Протести в Нью-Йорку: боротьба за ієрархію

Історія навіть минулого десятиліття дає привід для тривожності: останнім часом цих «перезавантажень» стосунків американських спільнот із владою не вистачає на покоління. Подібний випадок – убивство Трейвона Мартина, яке спричинило масові протести афроамериканців напередодні президентських виборів, відбулося 2012-го, усього 8 років тому. Звісно, також перед виборами президента, і також сповнене «медійних» подробиць. Якщо Флойд згадував матір, то Мартин ішов із пакетиком цукерок… Так чи інакше, наразі влада, як інша сторона, у свою чергу зацікавлена «перезавантажити» суспільний договір ще до виборів. Чи досягають цих рішень заворушники, коли все зводиться до емоцій, а боротьба за те, щоб розставити прапорці в усвідомленні обмежень у правах держави на насилля, скочується в стихійні сплески, сповнені обурення і люті, шахрайство і мародерство?

Міннеаполіс: хто порушив статус-кво?

Вихід людей на вулиці у Міннеаполісі – це не тільки про погроми, спалення поліцейського відділку та автівок поліції. Це й про виступи зіркових афроамериканців, які приїжджали до протестувальників, переживали втрату разом із людьми, що особисто знали Флойда чи були свідками злочину. Власне, погроми почалися не одразу після вбивства, а трохи пізніше – коли, після арешту Дерека Шовіна, стали відомі попередні результати експертизи, які обурили людей і дали підстави сильно сумніватися в об’єктивності місцевих поліцейських. Практично, місцева поліція, опублікувавши досить розпливчастий висновок експертизи, свідомо спровокувала ескалацію. З іншого, саме такими формулюваннями вона вивіла конфлікт на загальнодержавний рівень, між тим знявши відповідальність із себе за подальші реакції.